стернувати
СТЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і заст. СТЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. Керувати рухом судна, човна.
Човен плив за водою. Марина стернувала. Весла лежали в човні (Сміл., Сад, 1952, 160);
Андрій, стернуючи та слідкуючи за берегами й носом човна, думав про те саме (Трубл., І, 1955, 92).
Словник української мови (СУМ-11)