стерпнути
СТЕ́РПНУТИ і СТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися.
Вже дід і заморився: руки стерпли, спина заболіла (Л. Янов., І, 1959, 341);
Аж забило [Катрі] дух з радощів. Але вся мов стерпла. Хоче ступити і не може, наче вгрузла в землю ногами (Головко, II, 1957, 292);
Він схопив її за руку і так вп’явся своїми гарячими, твердими, як залізо, пальцями.., що рука її стерпла (Тют., Вир, 1964, 387).
Словник української мови (СУМ-11)