стерятися

СТЕРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм.

1. Те саме, що розгуби́тися.

Олениха.. якось стерялася тут, в чужій обстанові, і не знала, що робити (Хотк., II, 1966, 176);

Івась стерявся. Але він терпляче вислухав самовпевненого Корнія (Досв., Вибр., 1959, 259);

Надійка зовсім стерялася і, потупившись, мовчки пішла до дверей (Коз., Листи.., 1967, 169).

2. Те саме, що збожево́літи.

[Денис:] Іди перш до матері. Мати, сердешна, стерялася, як почула, що ти згорів… (Кроп., IV, 1959, 53);

[Устин:] Як прийшла звістка, що помер Лавро, то й зовсім стерялася (Ю. Янов., Драм. тв., 1946, 5).

◊ Стеря́тися ро́зумом, рідко — те саме, що Зійти́ з ро́зуму ( див. схо́дити).

[Палажка:] Одно розумію, що ти стерявся розумом (К.-Карий, І, 1960, 334);

[Молибога:] Я сам бачив. Я був при тому, як він розумом стерявся (Мик., І, 1957, 331);

Прокинувшись від жари та диму і усвідомивши, що його майно горить, Суліман стерявся розумом (Вільде, III, 1968, 225).

3. рідко. Те саме, що загуби́тися.

Щебетне пташка раз чи другий голосненько — та й наче стеряється голосок у тому степовому.. роздоллі (Вовчок, І, 1955, 332).

Значення в інших словниках

1. стерятися — СТЕРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розгуби́тися. Олениха .. якось стерялася тут, в чужій обстанові, і не знала, що робити (Г. Хоткевич); Івась стерявся.  Словник української мови у 20 томах
2. стерятися — -яюся, -яєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розгубитися. 2》 Те саме, що збожеволіти. Стерятися розумом. 3》 рідко. Те саме, що загубитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стерятися — Стерятися, -ряюся, -єшся гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми! Борз. у.  Словник української мови Грінченка