стиляжний
СТИЛЯ́ЖНИЙ, а, е, розм. Власт. стилязі, як у стиляги.
Мені зразу кинувся у вічі його стандартно стиляжний вигляд (Речм., Твій побратим, 1962, 20);
Підходить парубійко, ростом бог не скривдив. У стиляжній піжамі.. до дівчиська підходить (Ковінька, Кутя.., 1960, 110);
Ось коли Грині згодиться стиляжна його борода — наче навмисне відпустив… (Гончар, Тронка, 1963, 172);
// Одягнений, як стиляга.
Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно вставними зубами (Мокр., Сто.., 1961, 10).
Словник української мови (СУМ-11)