стисло

СТИ́СЛО. Присл. до сти́слий 1.

«Рай і Поступ» мені дуже сподобався, — факти все відомі, але зложені докупи зручно і стисло (Л. Укр., V, 1956, 149);

Артем стисло розповів про напад гайдамаків у Славгороді на більшовицький партійний комітет (Головко, А. Гармаш, 1971, 333);

Не подаючи докладного опису людей і обставин їх життя, Стефаник змальовує своїх героїв окремими чіткими штрихами, дуже стисло, але глибоко і виразно (Укр., літ., 9, 1957, 293).

Значення в інших словниках

1. стисло — сти́сло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стисло — пр., у двох словах, коротко і всі п. ф. від СТИСЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. стисло — СТИ́СЛО. Присл. до сти́слий 1. “Рай і Поступ” мені дуже сподобався, – факти все відомі, але зложені докупи зручно і стисло (Леся Українка); Не подаючи докладного опису людей і обставин їх життя...  Словник української мови у 20 томах
4. стисло — Присл. до стислий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови