стисло
СТИ́СЛО.
Присл. до сти́слий 1.
“Рай і Поступ” мені дуже сподобався, – факти все відомі, але зложені докупи зручно і стисло (Леся Українка);
Не подаючи докладного опису людей і обставин їх життя, Стефаник змальовує своїх героїв окремими чіткими штрихами, дуже стисло, але глибоко і виразно (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)