стислий
СТИ́СЛИЙ, а, е.
1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний.
Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (І. Багмут);
// Невеликий обсягом, розміром.
Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (М. Рильський);
Книга віршів В. Сосюри “Поезія не спить” .. невелика, стисла (із журн.);
У стислому лекційному курсі неможливо охопити весь програмний матеріал (з навч. літ.).
2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий.
Житловий будинок, який складають з .. блоків-кімнат, може бути споруджений у гранично стислі строки (з наук.-попул. літ.);
// розм. Уривчастий (про звуки); короткий.
Тишина повисла сумом на землі, тільки чути стислі постріли в селі (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)