стислий

сти́слий

-а, -е.

1》 Лаконічно викладений, висловлений; небагатослівний.

|| Невеликий за обсягом, розміром.

2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий.

|| розм. Уривчастий (про звуки); короткий.

Значення в інших словниках

1. стислий — сти́слий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стислий — Лаконічний, небагатослівний, ляпідарний; (звіт) короткий; п! ТОЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. стислий — [стислией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і  Орфоепічний словник української мови
4. стислий — СТИ́СЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (І. Багмут); // Невеликий обсягом, розміром. Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (М. Рильський); Книга віршів...  Словник української мови у 20 томах
5. стислий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. стислий — Сти́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. стислий — СТИ́СЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); І знову надходять, і знов Заяви до партії. Стислі. Суворі (Нех.  Словник української мови в 11 томах
8. стислий — Стислий, -а, -е Сжатый, тѣсный.  Словник української мови Грінченка