Значення в інших словниках
-
стислий —
сти́слий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
стислий —
Лаконічний, небагатослівний, ляпідарний; (звіт) короткий; п! ТОЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
стислий —
[стислией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і
Орфоепічний словник української мови
-
стислий —
СТИ́СЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (І. Багмут); // Невеликий обсягом, розміром. Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (М. Рильський); Книга віршів...
Словник української мови у 20 томах
-
стислий —
-а, -е. 1》 Лаконічно викладений, висловлений; небагатослівний. || Невеликий за обсягом, розміром. 2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий. || розм. Уривчастий (про звуки); короткий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стислий —
КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
стислий —
СТИ́СЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); І знову надходять, і знов Заяви до партії. Стислі. Суворі (Нех.
Словник української мови в 11 томах
-
стислий —
Стислий, -а, -е Сжатый, тѣсный.
Словник української мови Грінченка