стовбуристий

СТОВБУРИ́СТИЙ, СТОВБУРА́СТИЙ, а, е.

1. Який має багато стовбурів.

У вікно не стало видно навіть розлогої стовбуристої черешні — білий туман закрив (Рад. Укр., 8.III 1968, 2).

2. Схожий формою на стовбур.

На його стовбуристій шиї.. невелика з укороченим підборіддям голова (Стельмах, Правда.., 1961, 166).

Значення в інших словниках

1. стовбуристий — стовбури́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стовбуристий — СТОВБУРИ́СТИЙ, СТОВБУРА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато стовбурів. У вікно не стало видно навіть розлогої стовбуристої черешні – білий туман закрив (з газ.). 2. Схожий формою на стовбур. На його стовбуристій шиї .. невелика з укороченим підборіддям голова (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. стовбуристий — стовбурастий, -а, -е. 1》 Який має багато стовбурів. 2》 Схожий формою на стовбур.  Великий тлумачний словник сучасної мови