стовщення

СТО́ВЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. стовсти́ти і стан за знач. стовсти́тися.

Стовщення стіни [призьбою].. відігравало велику роль як архітектурний прийом членування стіни (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59);

Загар і стовщення надшкір’я — це захисні реакції організму, спричинені діянням сонця (Метод. викл. анат.., 1955, 167).

2. Товстіша частина чого-небудь.

Бульбочкові бактерії починають енергійно розмножуватись у певних місцях кореня, утворюючи стовщення — бульбочки (Наука.., 11, 1963, 46);

Треба було змінити посадку і кріплення підшипників редукторів на валі, зробити стовщення в листах лопаток турбінного колеса (Ком. Укр., 4, 1963, 54).

Значення в інших словниках

1. стовщення — сто́вщення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стовщення — СТО́ВЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стовсти́ти і стан за знач. стовсти́тися. Стовщення стіни [призьбою] .. відігравало велику роль як архітектурний прийом членування стіни (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. стовщення — -я, с. 1》 Дія за знач. стовстити і стан за знач. стовститися. 2》 Товстіша частина чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови