столярний
СТОЛЯ́РНИЙ, а, е. Стос. до столярства.
На покутті стояли образи.. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Мирний, І, 1949, 339);
// Признач. для оброблення дерева і виготовлення виробів із нього.
В столярній майстерні.. зробили ліжко й стіл для великої ляльки (Ів., Таємниця, 1959, 82);
// Зробл. столяром, у столярній майстерні.
Маляр малює труну — та що за славна була!..Зроблена чисто, як столярна (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 90);
Позамикалися, позачинялися столярні двері великого будинку (Мирний, IV, 1955, 205);
// Признач. для праці столяра.
Столярний інструмент.
∆ Столя́рний клей — кістковий або міздровий клей, який застосовують для склеювання дерева.
В майстерні терпко і так смачно пахло сосновими стружками, столярним клеєм (Збан., Курил. о-ви, 1963, 205).
Словник української мови (СУМ-11)