Словник української мови в 11 томах

столярня

СТОЛЯ́РНЯ, і, ж. Майстерня, де обробляють дерево й виготовляють вироби з нього.

— Чи пішов Павлусь до столярні довідатись про канапку? (Л. Укр., III, 1952, 497);

До обіду — уроки в класі [в учнів], а по обіді — столярня, кузня, парники, молочарня, ферми (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 114);

Повітря було насичене густими випарами смолистого дерева і фарби. Тут була столярня (Кол., Терен.., 1959, 25).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. столярня — столя́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. столярня — СТОЛЯ́РНЯ, і, ж. Майстерня, де обробляють дерево й виготовляють вироби з нього. – Чи пішов Павлусь до столярні довідатись про канапку? (Леся Українка); До обіду – уроки в класі [в учнів], а по обіді – столярня, кузня, парники, молочарня, ферми (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. столярня — -і, ж. Майстерня, де обробляють дерево й виготовляють вироби з нього.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. столярня — Столярня, -ні ж. Столярная мастерская.  Словник української мови Грінченка