стомленість
СТО́МЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. сто́млений 2.
Щорс, незважаючи на стомленість дивізії, зразу ж рушив на Київ (Довж., І, 1958, 165);
— У мене є до тебе невеличке прохання, — надаючи своєму голосові стомленості, промовила Брунгільда (Загреб., Європа 45, 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)