стомлено

СТО́МЛЕНО. Присл. до сто́млений 2.

Полуциганов стомлено схилився на стіл (Донч., II, 1956, 246);

Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Збан., Малин. дзвін, 1958, 118);

Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Янов., І, 1958, 315);

*Образно. Під вікном осики шепотіли стомлено (Головко, І, 1957, 116).

Значення в інших словниках

1. стомлено — сто́млено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стомлено — СТО́МЛЕНО. Присл. до сто́млений 2. Полуциганов стомлено схилився на стіл (О. Донченко); Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Ю. Збанацький); Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Яновський); * Образно. Під вікном осики шепотіли стомлено (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
3. стомлено — Присл. до стомлений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови