стомлено —
СТО́МЛЕНО. Присл. до сто́млений 2. Полуциганов стомлено схилився на стіл (О. Донченко); Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Ю. Збанацький); Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Яновський); * Образно. Під вікном осики шепотіли стомлено (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
стомлено —
Присл. до стомлений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стомлено —
СТО́МЛЕНО. Присл. до сто́млений 2. Полуциганов стомлено схилився на стіл (Донч., II, 1956, 246); Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Збан., Малин. дзвін, 1958, 118); Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах