стомлено

СТО́МЛЕНО.

Присл. до сто́млений 2.

Полуциганов стомлено схилився на стіл (О. Донченко);

Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Ю. Збанацький);

Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Яновський);

* Образно. Під вікном осики шепотіли стомлено (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. стомлено — сто́млено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стомлено — Присл. до стомлений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стомлено — СТО́МЛЕНО. Присл. до сто́млений 2. Полуциганов стомлено схилився на стіл (Донч., II, 1956, 246); Я не мав сили відповідати. Тільки стомлено і безнадійно махнув рукою (Збан., Малин. дзвін, 1958, 118); Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах