стоплюватися
СТО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., СТОПИ́ТИСЯ, сто́питься; мн. сто́пляться; док.
1. З’єднуватися в розтопленому вигляді (про метали, жири і т. ін.).
Стопитися в один метал.
2. Нагріваючись, ставати рідким; розтоплюватися.
Сніг стопився, теплий вітер повіяв з полудня (Фр., VI, 1951, 266);
*Образно. Наймане військо, що привів королевич із собою, зменшилося наполовину, стопилося, як сніг від сонця (Мак., Вибр., 1956, 547).
Словник української мови (СУМ-11)