стоплювати

СТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИ́ТИ, стоплю́, сто́пиш; мн. сто́плять; док., перех.

1. Розтопивши кілька плавких речовин, з’єднувати їх в одне ціле.

Стопити срібло з золотом; *Образно. — Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (Коцюб., II, 1955, 226).

2. Нагріваючи, робити рідким; розтоплювати.

І злотники ізібрались [зібралися], Золото стопили, І на диво всьому світу З нього плуг зробили (Рудан., Тв., 1959, 514);

Стопити сніг.

3. розм. Виготовити з розплавленого металу.

На горбку Святую церков.. збудували на стовпах,.. хрест із золота стопили (Рудан., Тв., 1959, 67).

Значення в інших словниках

1. стоплювати — сто́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стоплювати — (метали) ТОПИТИ, сов. сплавляти.  Словник синонімів Караванського
3. стоплювати — СТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИ́ТИ, стоплю́, сто́пиш; мн. сто́плять; док., що. 1. Розтопивши кілька плавких речовин, з'єднувати їх в одне ціле. Стопити срібло з золотом; – Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. стоплювати — -юю, -юєш, недок., стопляти, -яю, -яєш, стопити, стоплю, стопиш; мн. стоплять; док., перех. 1》 Розтопивши кілька плавких речовин, з'єднувати їх в одне ціле. 2》 Нагріваючи, робити рідким; розтоплювати. Стопити сніг. 3》 розм. Виготовити з розплавленого металу.  Великий тлумачний словник сучасної мови