стоплений

СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стопи́ти;

// У знач. прикм.

Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся.. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Ле, Клен. лист, 1960, 90).

Значення в інших словниках

1. стоплений — сто́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стоплений — СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стопи́ти. На споді-мертвий твердий камінь, стоплений огнем ще з тих часів, як земля була гаряча і застигала зверху, вкриваючи ся твердою камінною корою (М. Грушевський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. стоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стопити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови