стоплений

СТО́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до стопи́ти.

На споді-мертвий твердий камінь, стоплений огнем ще з тих часів, як земля була гаряча і застигала зверху, вкриваючи ся твердою камінною корою (М. Грушевський);

// у знач. прикм.

Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся .. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Іван Ле);

// сто́плено, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. стоплений — сто́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стопити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стоплений — СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стопи́ти; // У знач. прикм. Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся.. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Ле, Клен. лист, 1960, 90).  Словник української мови в 11 томах