стопка

СТО́ПКА¹, и, ж., рідко.

Те саме, що стопа́3.

Катя нижче схилила голову і непорушним поглядом дивилась на стопку книжечок і паперів (О. Гуреїв);

На полицях .. лежали акуратні стопки учнівських зошитів (О. Донченко);

Над столом, на якому акуратною стопкою лежать книги й журнали, схилилась посивіла людина (з газ.).

СТО́ПКА², и, ж., розм.

Те саме, що ча́рка.

[Павло (Дістав з ящика пляшку, закуску, наливає Кіндратові в стопку):] Бери Кіндрате, за нашу молодість;

// Кількість вина, горілки і т. ін., яка вміщується в такій посудині.

– Вчора мене підмовили стопку перцівки на ніч перехилити. Випив (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. стопка — сто́пка 1 іменник жіночого роду стіс рідко сто́пка 2 іменник жіночого роду чарка розм.  Орфографічний словник української мови
2. стопка — стопка електричний запобіжник (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. стопка — I -и, ж., рідко. Зменш. до стопа III. II -и, ж., розм. Те саме, що чарка. || Кількість вина, горілки і т. ін., яка вміщується в такій посудині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стопка — СТО́ПКА¹, и, ж., рідко. Зменш. до стопа́³. Катя нижче схилила голову і непорушним поглядом дивилась на стопку книжечок і паперів (Гур., Наша молодість, 1949, 299); На полицях.. лежали акуратні стопки учнівських зошитів (Донч.  Словник української мови в 11 томах