стопка

СТО́ПКА¹, и, ж., рідко. Зменш. до стопа́³.

Катя нижче схилила голову і непорушним поглядом дивилась на стопку книжечок і паперів (Гур., Наша молодість, 1949, 299);

На полицях.. лежали акуратні стопки учнівських зошитів (Донч., VI, 1957, 421);

Над столом, на якому акуратною стопкою лежать книги й журнали, схилилась посивіла людина (Веч. Київ, 11.III 1969, 1).

СТО́ПКА², и, ж., розм. Те саме, що ча́рка.

[Павло (Дістав з ящика пляшку, закуску, наливає Кіндратові в стопку):] Бери, Кіндрате. За нашу молодість! (Корн., II, 1955, 155);

// Кількість вина, горілки і т. ін., яка вміщується в такій посудині.

— Вчора мене підмовили стопку перцівки на ніч перехилити. Випив (Грим., Незакінч. роман, 1962, 160).

Значення в інших словниках

1. стопка — сто́пка 1 іменник жіночого роду стіс рідко сто́пка 2 іменник жіночого роду чарка розм.  Орфографічний словник української мови
2. стопка — СТО́ПКА¹, и, ж., рідко. Те саме, що стопа́3. Катя нижче схилила голову і непорушним поглядом дивилась на стопку книжечок і паперів (О. Гуреїв); На полицях .. лежали акуратні стопки учнівських зошитів (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стопка — стопка електричний запобіжник (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стопка — I -и, ж., рідко. Зменш. до стопа III. II -и, ж., розм. Те саме, що чарка. || Кількість вина, горілки і т. ін., яка вміщується в такій посудині.  Великий тлумачний словник сучасної мови