стоплювати
СТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИ́ТИ, стоплю́, сто́пиш; мн. сто́плять; док., що.
1. Розтопивши кілька плавких речовин, з'єднувати їх в одне ціле.
Стопити срібло з золотом;
– Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (М. Коцюбинський).
2. Нагріваючи, робити рідким; розтоплювати.
І злотники ізібрались [зібралися], Золото стопили, І на диво всьому світу З нього плуг зробили (С. Руданський);
Сонце хоче золото на пишних вбраннях стопити, щоб краски полиняли, бо Мазепа ярких красок не любить... (Б. Лепкий);
Стопити сніг.
3. розм. Виготовити з розплавленого металу.
На горбку Святую церков .. збудували на стовпах, .. хрест із золота стопили (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)