Великий тлумачний словник сучасної мови

стоплювати

сто́плювати

-юю, -юєш, недок., стопляти, -яю, -яєш, стопити, стоплю, стопиш; мн. стоплять; док., перех.

1》 Розтопивши кілька плавких речовин, з'єднувати їх в одне ціле.

2》 Нагріваючи, робити рідким; розтоплювати. Стопити сніг.

3》 розм. Виготовити з розплавленого металу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стоплювати — сто́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. стоплювати — (метали) ТОПИТИ, сов. сплавляти.  Словник синонімів Караванського
  3. стоплювати — СТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИ́ТИ, стоплю́, сто́пиш; мн. сто́плять; док., що. 1. Розтопивши кілька плавких речовин, з'єднувати їх в одне ціле. Стопити срібло з золотом; – Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. стоплювати — СТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИ́ТИ, стоплю́, сто́пиш; мн. сто́плять; док., перех. 1. Розтопивши кілька плавких речовин, з’єднувати їх в одне ціле. Стопити срібло з золотом; *Образно.  Словник української мови в 11 томах