Словник української мови в 11 томах

стопохідний

СТОПОХІ́ДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу ( див. стопа́¹ 1).

Стопохідна тварина;

// Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину).

Стопохідна машина;

// у знач. ім. стопохі́дні, них, мн. Назва наземних ссавців, які під час ходіння спираються на всю стопу.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стопохідний — стопохі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стопохідний — СТОПОХІ́ДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу (див. стопа́¹ 1). Стопохідна тварина; // Який для пересування використовує опори, схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина; // у знач. ім. стопохі́дні, них, мн.  Словник української мови у 20 томах
  3. стопохідний — -а, -е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу (див. стопа I 1)). Стопохідна тварина. || Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина.  Великий тлумачний словник сучасної мови