стопохідний
СТОПОХІ́ДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу ( див. стопа́¹ 1).
Стопохідна тварина;
// Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину).
Стопохідна машина;
// у знач. ім. стопохі́дні, них, мн. Назва наземних ссавців, які під час ходіння спираються на всю стопу.
Словник української мови (СУМ-11)