стопохідний

стопохі́дний

-а, -е, спец.

Який під час ходіння спирається на всю стопу (див. стопа I 1)). Стопохідна тварина.

|| Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина.

Значення в інших словниках

1. стопохідний — стопохі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стопохідний — СТОПОХІ́ДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу (див. стопа́¹ 1). Стопохідна тварина; // Який для пересування використовує опори, схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина; // у знач. ім. стопохі́дні, них, мн.  Словник української мови у 20 томах
3. стопохідний — СТОПОХІ́ДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу ( див. стопа́¹ 1). Стопохідна тварина; // Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина; // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах