сторжитися
СТОРЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док., діал. Сторгуватися.
Позвав [пан] Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому солдата.. Сторжились за десять рублів грошей і восьмуху горілки (Кв.-Осн., II, 1956, 7);
Їхав хурман. Пріська покликала його, сторжилася (Л. Янов., І, 1959, 289).
Словник української мови (СУМ-11)