сторицею

СТОРИ́ЦЕЮ, присл., книжн. У багато (буквально — у сто) разів більше.

— Яка твоя вина?.. Нема на тобі вини! Ти викупив її… сторицею викупив… (Мирний, IV, 1955, 48);

Добрі хазяї не шкодують грошей на капітальне будівництво, все це сторицею окупиться (Чаб., Тече вода.., 1961, 23);

За нашу працю все в нас єсть: Сторицею земля нам родить! (Нех., Дивлюсь.., 1949, 25).

◊ Віддя́чувати (віддя́чити, спла́чувати, сплати́ти, плати́ти, заплати́ти і т. ін.) стори́цею — те саме, що Відпла́чувати (відплати́ти) стори́цею ( див. відпла́чувати).

[Куліш:] Здогадливій людині я віддячу сторицею… за послугу… (Голов., Близьке.., 1948, 271);

Прийди та подивися, яку я терплю муку люту… Віддяч їм за мене сторицею (Мирний, IV, 1955, 75);

— Сплатять, Галю, сторицею сплатять! — Партизан примовк, голосно ковтнувши слину (Ле, Право.., 1957, 157);

За поля наші красні-прекрасні, За веселії зорі непогасні Ми сторицею платим ще й доплатим Лиходіям-злодіям проклятим (Рильський, І, 1946, 306);

Відпла́чувати (відплати́ти) стори́цею див. відпла́чувати.

Значення в інших словниках

1. сторицею — стори́цею прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сторицею — Стокрот  Словник чужослів Павло Штепа
3. сторицею — СТОРИ́ЦЕЮ, присл., книжн. У багато (буквально – у сто) разів більше. – Яка твоя вина? .. Нема на тобі вини! Ти викупив її... сторицею викупив... (Панас Мирний); Добрі хазяї не шкодують грошей на капітальне будівництво, все це сторицею окупиться (М.  Словник української мови у 20 томах
4. сторицею — присл., книжн. У багато (буквально – у сто) разів більше. Відплачувати сторицею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сторицею — відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа). 2. Жорстоко мстити за заподіяне зло.  Фразеологічний словник української мови