Значення в інших словниках
-
сторицею —
стори́цею прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
сторицею —
СТОРИ́ЦЕЮ, присл., книжн. У багато (буквально – у сто) разів більше. – Яка твоя вина? .. Нема на тобі вини! Ти викупив її... сторицею викупив... (Панас Мирний); Добрі хазяї не шкодують грошей на капітальне будівництво, все це сторицею окупиться (М.
Словник української мови у 20 томах
-
сторицею —
присл., книжн. У багато (буквально – у сто) разів більше. Відплачувати сторицею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сторицею —
відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа). 2. Жорстоко мстити за заподіяне зло.
Фразеологічний словник української мови
-
сторицею —
СТОРИ́ЦЕЮ, присл., книжн. У багато (буквально — у сто) разів більше. — Яка твоя вина?.. Нема на тобі вини! Ти викупив її… сторицею викупив… (Мирний, IV, 1955, 48); Добрі хазяї не шкодують грошей на капітальне будівництво, все це сторицею окупиться (Чаб.
Словник української мови в 11 томах