Словник української мови в 11 томах

сторожування

СТОРОЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сторожува́ти.

Кузьма йшов собі додому, а Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (Кучер, Прощай.., 1957, 264);

Тимко зустрів Павла Гречаного, що повертався із сторожування від магазину (Тют., Вир, 1964, 8).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сторожування — сторожува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. сторожування — СТОРОЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сторожува́ти. Кузьма йшов собі додому, а Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (В. Кучер); Тимко зустрів Павла Гречаного, що повертався із сторожування від магазину (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. сторожування — -я, с. Дія за знач. сторожувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторожування — ОХОРО́НА (оберігання кого-, чого-небудь); ВАРТУВА́ННЯ, ВА́РТА, ЧАТУВА́ННЯ, ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше (перев. із зброєю, у складі озброєного загону); СТОРОЖУВА́ННЯ, СТОРО́ЖА рідше (перев. матеріальних цінностей).  Словник синонімів української мови