сторцем
СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч.
Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Фр., IX, 1952, 341);
Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч.
Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Фр., IX, 1952, 341);
Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)