сторцем
СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал.
Сторч.
Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (І. Франко);
Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал.
Сторч.
Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (І. Франко);
Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)