сторіночка
СТОРІ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сторі́нка 1, 3.
В основу гуморески часто кладеться випадок із життя, просто анекдот — усе це відповідно трансформується і подається на одній-двох сторіночках (Вітч., 11, 1969, 205);
Андрій Дмитрович пояснював [Юркові] кожну сторіночку [«Комуністичного маніфесту»] (Рад. літ-во, 3, 1957, 17).
Словник української мови (СУМ-11)