сторіночка

СТОРІ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сторі́нка 1, 3.

В основу гуморески часто кладеться випадок із життя, просто анекдот — усе це відповідно трансформується і подається на одній-двох сторіночках (Вітч., 11, 1969, 205);

Андрій Дмитрович пояснював [Юркові] кожну сторіночку [«Комуністичного маніфесту»] (Рад. літ-во, 3, 1957, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторіночка — сторі́ночка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сторі́ночки Орфографічний словник української мови
  2. сторіночка — СТОРІ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до сторі́нка 1, 3. В основу гуморески часто кладеться випадок із життя, просто анекдот – усе це відповідно трансформується і подається на одній-двох сторіночках (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. сторіночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сторінка 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови