сторіночка
СТОРІ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сторі́нка 1, 3.
В основу гуморески часто кладеться випадок із життя, просто анекдот — усе це відповідно трансформується і подається на одній-двох сторіночках (Вітч., 11, 1969, 205);
Андрій Дмитрович пояснював [Юркові] кожну сторіночку [«Комуністичного маніфесту»] (Рад. літ-во, 3, 1957, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторіночка — сторі́ночка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сторі́ночки Орфографічний словник української мови
- сторіночка — СТОРІ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до сторі́нка 1, 3. В основу гуморески часто кладеться випадок із життя, просто анекдот – усе це відповідно трансформується і подається на одній-двох сторіночках (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- сторіночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сторінка 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови