стота

СТО́ТА, и, ж., заст. Істота.

*Образно. Мова — така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Мирний, V, 1955, 307).

◊ Сто́ту здава́ти (зда́ти) див. здава́ти.

Значення в інших словниках

1. стота — СТО́ТА, и, ж., заст. Істота. * Образно. Мова – така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. стота — -и, ж., заст. Істота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стота — Стота, -ти ж. = істота.  Словник української мови Грінченка