стота

сто́та

-и, ж., заст.

Істота.

Значення в інших словниках

1. стота — СТО́ТА, и, ж., заст. Істота. * Образно. Мова – така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. стота — СТО́ТА, и, ж., заст. Істота. *Образно. Мова — така ж жива стота, як і народ, що її витворив (Мирний, V, 1955, 307). ◊ Сто́ту здава́ти (зда́ти) див. здава́ти.  Словник української мови в 11 томах
3. стота — Стота, -ти ж. = істота.  Словник української мови Грінченка