стоянець

СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика.

Вона спустилася до льоху.. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (Чорн., Потік.., 1956, 333).

Значення в інших словниках

1. стоянець — стояне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стоянець — СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика. Вона спустилася до льоху .. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
3. стоянець — -нця, ч. Вид глечика.  Великий тлумачний словник сучасної мови