стоянець
СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика.
Вона спустилася до льоху.. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (Чорн., Потік.., 1956, 333).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоянець — стояне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стоянець — СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика. Вона спустилася до льоху .. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
- стоянець — -нця, ч. Вид глечика. Великий тлумачний словник сучасної мови