стоянець

СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика.

Вона спустилася до льоху.. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (Чорн., Потік.., 1956, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоянець — стояне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоянець — СТОЯНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Вид глечика. Вона спустилася до льоху .. і взяла стоянець з вечірнім молоком, думала зварити кашу (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. стоянець — -нця, ч. Вид глечика. Великий тлумачний словник сучасної мови