стоян

СТОЯ́Н, а́, ч., розм.

1. Те саме, що стоя́к 1.

Був це ліс високої ціни: він захищав від сухих південно-східних вітрів.. і сам по собі, деревиною, був величезним багатством — бук та граб: на стояни, крокви та бантини (Смолич, Мир.., 1958, 155);

Біля яблуні неподалік звелася на високих стоянах нова хата (Цюпа, Назустріч.., 1958, 439);

Косу відбивали на бабці — маленькому ковадлі, що забивалось у дерев’яний стоян з ослоном для сидіння (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 52).

2. Масивна бетонована або кам’яна опора моста, греблі; бик.

Берегові опори, які служать для підтримки прольотної будови і з’єднання моста з насипом, називаються стоянами (Інж. геод., 1959, 369);

[Бережний:] Скоро почнеться повідь. Якщо не встигнемо забетонувати стоян, нам загрожує велика неприємність (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 52).

3. діал. Калюжа із застояною водою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стоян — Стоя́н 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Стоя́н 2 іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. стоян — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. Стоян — слов.; болг. Стоян; від стоя — стою, захисне ім'я — щоб вижив, вистояв. Власні імена людей. Словник-довідник
  4. стоян — СТОЯ́Н, а́, ч., розм. 1. Те саме, що стоя́к 1. Був це ліс високої ціни: він захищав від сухих південно-східних вітрів .. і сам по собі, деревиною, був величезним багатством – бук та граб: на стояни, крокви та бантини (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. стоян — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що стояк 1). 2》 Масивна бетонована або кам'яна опора моста, греблі; бик. 3》 діал. Калюжа із застояною водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стоян — відсто́ювати стояни́. Марно витрачати час, чекаючи кого-, чого-небудь. — Катни, Оришко,— каже господиня,— до паламарихи та купи квіток. Тільки вибирай найкращих, свіжих... То це й прийшла... То відпускаєте, чи що, бо мені ніколи стояни відстоювати (М. Сиротюк). Фразеологічний словник української мови
  7. стоян — ОПО́РА спец. (елемент споруди або машини для підтримання несучих конструкцій, пристроїв і т. ін.), ПІДПО́РА, СТОВП, СТОЯ́К, СТОЯ́Н розм.; БИК перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); ПІ́ЛЕРС (стояк, що підтримує палубу судна). Словник синонімів української мови
  8. стоян — Берегова підпора моста (порівн. бик). Архітектура і монументальне мистецтво
  9. стоян — Стоян, -на м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у. 2) Дверной косякъ. Лебед. у. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у. 4) Стоячій улей. Подол. г. 5) = стояк... Словник української мови Грінченка