стравохід

СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок.

Стравохід — це м’язова трубка, що має в довжину близько 25 см і є прямим продовженням глотки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 93);

У більшості хребетних стравохід не має ні розширень, ні залоз (Знання.., 11, 1969, 13).

Значення в інших словниках

1. стравохід — стравохі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стравохід — СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок.  Словник української мови у 20 томах
3. стравохід — -ходу, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину зі шлунком і служить для проведення їжі в шлунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стравохід — Частина шлунково-кишкового тракту хребетних, що сполучає горло з шлунком; у деяких птахів має розширення — воло; частина шлунково-кишкового тракту безхребетних.  Універсальний словник-енциклопедія