стравохід
СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок.
Стравохід — це м’язова трубка, що має в довжину близько 25 см і є прямим продовженням глотки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 93);
У більшості хребетних стравохід не має ні розширень, ні залоз (Знання.., 11, 1969, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стравохід — стравохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стравохід — СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок. Словник української мови у 20 томах
- стравохід — -ходу, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину зі шлунком і служить для проведення їжі в шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стравохід — Частина шлунково-кишкового тракту хребетних, що сполучає горло з шлунком; у деяких птахів має розширення — воло; частина шлунково-кишкового тракту безхребетних. Універсальний словник-енциклопедія