стравохід
СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч.
Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок.
Стравохід – це м'язова трубка, що має в довжину близько 25 см і є прямим продовженням глотки (з навч. літ.);
У більшості хребетних стравохід не має ні розширень, ні залоз (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стравохід — стравохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стравохід — -ходу, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину зі шлунком і служить для проведення їжі в шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стравохід — Частина шлунково-кишкового тракту хребетних, що сполучає горло з шлунком; у деяких птахів має розширення — воло; частина шлунково-кишкового тракту безхребетних. Універсальний словник-енциклопедія
- стравохід — СТРАВОХІ́Д, хо́ду, ч. Трубкоподібна частина травного тракту в людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, що сполучає ротову порожнину з шлунком і служить для проведення їжі в шлунок. Словник української мови в 11 томах