страдницьки

СТРА́ДНИЦЬКИ. Присл. до стра́дницький 2, 3.

Орина, страдницьки кривлячи обличчя, прихилилась до одвірка (Стельмах, І, 1962, 465);

Ігор ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича, і, коли те перо безжально робило свої позначки, розшукавши-таки якусь граматичну чи синтаксичну помилку, Ігор страдницьки кривився, але мовчав (Жур., Нам тоді… 1968, 33).

Значення в інших словниках

1. страдницьки — стра́дницьки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. страдницьки — СТРА́ДНИЦЬКИ. Присл. до стра́дницький 2, 3. Орина, страдницьки кривлячи обличчя, прихилилась до одвірка (М. Стельмах); Ігор ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича, і, коли те перо безжально робило свої позначки...  Словник української мови у 20 томах
3. страдницьки — Присл. до страдницький 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови