страдно

СТРА́ДНО. Присл. до стра́дний.

— Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (Тесл., З книги життя, 1949, 17);

В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір’ї. Її напівбожевільні від горя очі метнулися до парти, на якій лупцювали Бараболю, заплющились, розкрились і страдно почали шукати когось (Стельмах, II, 1962, 87).

Значення в інших словниках

1. страдно — стра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. страдно — СТРА́ДНО. Присл. до стра́дний. – Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (А. Тесленко); В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір'ї.  Словник української мови у 20 томах
3. страдно — Присл. до страдний.  Великий тлумачний словник сучасної мови