страдно
СТРА́ДНО. Присл. до стра́дний.
— Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (Тесл., З книги життя, 1949, 17);
В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір’ї. Її напівбожевільні від горя очі метнулися до парти, на якій лупцювали Бараболю, заплющились, розкрились і страдно почали шукати когось (Стельмах, II, 1962, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страдно — стра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- страдно — СТРА́ДНО. Присл. до стра́дний. – Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (А. Тесленко); В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір'ї. Словник української мови у 20 томах
- страдно — Присл. до страдний. Великий тлумачний словник сучасної мови