1. Словник української мови в 11 томах

страдничий

СТРА́ДНИЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стра́дницький.

Через стіни, крізь піл отой лемент вліта, І страдниче лице молодиці Як у очах стоїть, наді мною вита, Й моє серце пронизують глиці (Стар., Поет. тв., 1958, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страдничий — СТРА́ДНИЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стра́дницький. Через стіни, крізь піл отой лемент вліта, І страдниче лице молодиці Як у очах стоїть, наді мною вита, Й моє серце пронизують глиці (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  2. страдничий — -а, -е, рідко. Те саме, що страдницький. Великий тлумачний словник сучасної мови