1. Словник української мови у 20 томах

страдно

СТРА́ДНО.

Присл. до стра́дний.

– Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (А. Тесленко);

В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір'ї. Її напівбожевільні від горя очі метнулися до парти, на якій лупцювали Бараболю, заплющились, розкрились і страдно почали шукати когось (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страдно — стра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. страдно — Присл. до страдний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страдно — СТРА́ДНО. Присл. до стра́дний. — Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (Тесл., З книги життя, 1949, 17); В цей час у школу ввірвалася та жінка, яка голосила на подвір’ї. Словник української мови в 11 томах