Словник української мови в 11 томах

страждальник

СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. страждальник — стражда́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. страждальник — див. страдник  Словник чужослів Павло Штепа
  3. страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1.  Словник української мови у 20 томах
  4. страждальник — -а, ч. Те саме, що страдник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страждальник — МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З.  Словник синонімів української мови