страждальник

стражда́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. страждальник — див. страдник  Словник чужослів Павло Штепа
2. страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1.  Словник української мови у 20 томах
3. страждальник — -а, ч. Те саме, що страдник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страждальник — МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З.  Словник синонімів української мови
5. страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1.  Словник української мови в 11 томах